Різні, але не розділені
Різні погляди можуть зустрітися, не перетворюючи людей на ворогів.
За метаданими запису: 14.10.26 11:22 (час Берліна).
Назва творчої колекції в MP3: Dances on Shards of Epochs — «Танці на уламках епох». Розміщення у профілі Романа Котлярова саме собою не підтверджує особистого авторства.
Запис звучить англійською
Коли ви відкриваєте програвач, браузер підключається до Google Drive. Для відтворення оригінальний файл має бути загальнодоступним.
Оригінал на Google Диску · Suno
Створено за допомогою Suno (за метаданими MP3).
Повний український переклад тексту
Вступ
Я забув, що прийшов заради миру, а не війни...
Куплет 1
Я писав тобі в гніві, немов кожен рядок — заряджена зброя, Рахував кожну дрібну помилку, наче точилася війна, яку треба виграти. Потім настала тиша й запитала мене: «Ти прагнеш виправити чи воюєш?» Я не хочу доводити, що ти неправий, — я хочу допомогти тобі зробити правильно.
Передприспів
Тож не сприймай це особисто: я тут не для того, щоб спалити міст, Я плив проти течії й бачив край води.
Приспів
Ми різні, але не розділені, Два кольори, одне світло. Ти бачиш своє, я бачу своє, І кожен із нас вважає себе правим. Та якщо ми сядемо разом, Можливо, нікому не доведеться програти — Я прийшов заради миру, а не війни, І простягаю тобі руку.
Куплет 2
Кажуть: «Учора я був розумним, тож намагався змінити світ, Тепер я мудрий, тож змінюю себе», — але зачекай, послухай мене: Дитина не обирала своїх батьків, а батьки завжди знали, Якщо вони не простягнуть руку, хто допоможе дитині пройти крізь це?
Передприспів 2
Люди відштовхують простягнуту руку, бо впевнені у своїй правоті, Я не суддя і не кат, — але якщо я просто заплющу очі, Знаючи, куди веде дорога, і дозволю тобі йти наодинці, Тоді моє мовчання стане катом, а провина буде цілком моєю.
Приспів
Ми різні, але не розділені, Два кольори, одне світло. Ти бачиш своє, я бачу своє, І кожен із нас вважає себе правим. Та якщо ми сядемо разом, Можливо, нікому не доведеться програти — Я прийшов заради миру, а не війни, І простягаю тобі руку.
Перехід — тихіше
Можливо, одного дня ти запитаєш мене: «Чому ти не зупинив нас раніше? Чому ти не наполіг?» — і ми плакатимемо на підлозі. Тисячу разів чи лише один раз — доля знайде свій шлях, Іноді вистачає маленького натяку, якщо хтось чує твої слова.
Заключний приспів
«Своє», «щось інше» — кожне серце має свою правду, Кращі шляхи не бувають сталими, але вони є для мене й тебе. Ти можеш їх знайти — та не можеш на них покладатися: вони з'являються і згасають, мов світло... Чи знаєш ти такий шлях — для нас сьогодні ввечері?
Завершення
Різні, але не розділені... Мир, а не війна.
Обговорення
Публічні коментарі ще підключаються до платформи. Усі чотири мовні версії мають єдиний ідентифікатор твору.