Менше роботи — більше життя
Я розумію почуття, які могли виникнути після прослуховування пісні та усвідомлення того, що йдеться про штучний інтелект. Хочу запропонувати інший погляд: кожен із нас походить від тих, хто існував раніше, — батьків, дідусів і бабусь, далеких предків і, зрештою, живих клітин, що розмножувалися.
Рано чи пізно технології виконуватимуть дедалі більше завдань, адже машини можуть працювати безперервно. Але головне питання — як організувати цей перехід. Я пропоную, щоб держави зобов'язали роботодавців забезпечувати довічний дохід людям, чиї робочі місця замінили роботи, з урахуванням колишньої заробітної плати. Такий захист має бути умовою впровадження автоматизації.
Роботи можуть працювати цілодобово, не втомлюючись; підприємства можуть збільшити продуктивність і прибутки. Це створює можливість розподілити частину результатів між колишніми працівниками. Для цього потрібні політичні рішення, зобов'язання та ресурси — автоматично це не станеться. Я не єдина людина, яку цікавлять подібні реформи, зокрема за межами Німеччини.
Тоді люди могли б більше відпочивати, подорожувати, пізнавати світ, навчатися, виховувати дітей і самі вирішувати, як жити, замість того щоб більшість часу працювати на інших.
Технологічні переходи вже відбувалися. Механічний транспорт, автомобілі та літаки докорінно змінили пересування. Те, що колись потребувало дуже довгої дороги, тепер можна зробити значно швидше. Сьогоднішній перехід може здаватися незвичним, але це не причина відмовлятися від його обговорення.
Я сподіваюся, що технічний розвиток здатний зробити життя комфортнішим, зменшити стрес і дати людям більше свободи у використанні власного часу. Мета цієї пропозиції — зробити таку можливість доступною людям, а не зосереджувати вигоди лише в організаціях, які автоматизують працю.